
Матеріальна культура13 матеріалів
Матеріали
Льон, шовк, вовна та сучасні композити — мова дотику.

Акрил
Акрил — синтетичне волокно, створене як доступна альтернатива вовні, яку воно нагадує на вигляд і на дотик: м'яке, пухнасте й тепле. Акрил легкий, добре тримає яскраві кольори, стійкий до молі, плісняви й вигоряння, не викликає алергії й коштує недорого. З нього в'яжуть светри, шапки, шарфи, пледи й тчуть штучне хутро та плюш. Головні недоліки — схильність до скочування (утворення катишків), накопичення статики й гірша повітропроникність порівняно з натуральною вовною, тому акрил часто змішують із вовною чи бавовною для покращення властивостей. Попри це, він лишається одним із найпопулярніших матеріалів для теплого трикотажу завдяки доступності й практичності. Акрил — це демократичний, універсальний матеріал, що робить тепло, колір і м'якість вовняної естетики доступними кожному.

Віскоза
Віскоза — штучне волокно, яке отримують хімічною переробкою природної целюлози (найчастіше деревної). Тому її називають напівсинтетикою: сировина природна, а нитка — рукотворна. Віскоза мʼяка, приємно прохолодна, добре драпірується й гарно фарбується в насичені кольори, зовні нагадуючи шовк за помітно нижчої ціни. Її широко використовують у сукнях, блузах, підкладках і трикотажі. Слабкі місця віскози — вона втрачає міцність у мокрому стані, може давати усадку й мнеться, тож потребує обережного прання, найкраще делікатного або сухого чищення.

Джерсі
Джерсі — не переплетення, а трикотаж: полотно, вивʼязане з однієї безперервної нитки петлями, а не зіткане з основи й піткання. Саме тому джерсі природно еластичне, тягнеться й повертає форму, мʼяко облягаючи тіло без застібок і виточок. Назву дало острів Джерсі, а в високу моду матеріал увела Коко Шанель, звільнивши жінок від корсетного крою. Джерсі роблять із вовни, бавовни, віскози чи синтетики; з нього шиють футболки, обтислі сукні, водолазки й спортивний одяг. Його слабкість — краї можуть закручуватися, а тонкий трикотаж чіпляється й розтягується.

Екошкіра
Екошкіра — синтетичний або частково синтетичний матеріал, що імітує натуральну шкіру: тканинну чи неткану основу вкривають шаром полімеру (поліуретану, рідше ПВХ) із тисненою «шкіряною» фактурою. Її головні переваги — етичність (жодних тварин), нижча ціна, легкість, стійкість кольору й проста чистка вологою серветкою. Екошкіру широко використовують у куртках, спідницях, штанах, сумках і взутті. Її обмеження — вона гірше «дихає» й з часом може тріскатися чи лущитися в місцях згину, особливо дешеві варіанти на ПВХ. Сучасні поліуретанові й рослинні аналоги дедалі якісніші й довговічніші.

Еластан
Еластан (відомий також як спандекс чи лікра) — синтетичне волокно з винятковою еластичністю: воно здатне розтягуватися в кілька разів і повертатися до початкової форми. У чистому вигляді еластан майже не використовують — його додають у невеликій кількості (кілька відсотків) до інших тканин, щоб надати їм тягучості, гарної посадки й здатності тримати форму. Саме завдяки еластану джинси «сідають» по фігурі, спортивний і купальний одяг ідеально облягає, а трикотаж не витягується. Волокно винайшли в 1958 році, і воно зробило справжню революцію в комфорті одягу. Еластан не мнеться, легкий і довговічний. Це «невидимий герой» сучасного гардероба — рідко головний матеріал, але той, що дарує свободу руху, комфорт і бездоганну посадку майже будь-якій речі.

Ліоцел
Ліоцел (відомий за торговою маркою Tencel) — сучасне екологічне волокно, яке отримують із целюлози деревини (переважно евкаліпта) за замкнутим циклом виробництва, де розчинник майже повністю переробляється. Це робить ліоцел одним із найбільш «зелених» текстилів. Тканина винятково м'яка, шовковиста на дотик, міцна (навіть у мокрому стані), чудово вбирає вологу й «дихає», природно антибактеріальна й стійка до зминання. Ліоцел добре драпірується й має легкий природний блиск, тому з нього шиють сукні, блузи, сорочки, джинси, білизну й постіль. Його часто змішують з іншими волокнами. Ліоцел поєднує комфорт натуральних тканин із міцністю й екологічністю. Це втілення відповідальної сучасної моди, у якому турбота про планету поєднується з шовковистим комфортом і практичністю.

Модал
Модал — напівсинтетичне волокно й тканина, які отримують із целюлози деревини бука за особливою технологією. По суті це вдосконалений різновид віскози: модал міцніший (особливо в мокрому стані), м'якший і стійкіший до усадки та деформації. Тканина винятково приємна на дотик — гладенька, шовковиста, добре тягнеться й «дихає», чудово вбирає вологу, тримає колір і не мнеться. Через ці якості модал широко використовують у білизні, футболках, спідній та домашній одежі, спортивному одязі й усьому, де потрібні комфорт і м'якість. Його часто змішують із бавовною чи еластаном. Модал вважають екологічнішим за багато синтетик, бо він біорозкладний і виготовлений із поновлюваної сировини. Модал — це втілення сучасного комфорту, у якому природне походження поєднується з шовковистою м'якістю й практичністю.

Нейлон
Нейлон — перше повністю синтетичне волокно, створене компанією DuPont у 1930-х і вперше застосоване комерційно 1938 р. у щетині зубних щіток, а світову славу здобуло 1939–1940 рр. завдяки жіночим панчохам, що зробили фурор. Це поліамід — надзвичайно міцна, легка й еластична нитка, стійка до стирання, вологи й багатьох хімікатів. Нейлон швидко сохне, майже не мнеться й тримає форму, тому незамінний у спортивному й верхньому одязі, білизні, панчохах, куртках і аксесуарах. Його мінуси — він не дихає так, як натуральні волокна, може електризуватися й плавитися від високих температур. Часто його змішують з іншими волокнами для балансу.

Неопрен
Неопрен — синтетичний, губчастий матеріал (спінений синтетичний каучук), знаний передусім як тканина для гідрокостюмів завдяки водостійкості й здатності зберігати тепло. У моду неопрен увійшов у 2010-х, коли дизайнери оцінили його унікальну властивість — щільність і пружність, що дозволяє тканині тримати чітку, майже скульптурну форму. Неопренові речі не облягають, а «стоять», створюючи об'ємні, графічні силуети, тому з нього шиють структуровані сукні, спідниці, топи й куртки. Матеріал приємно щільний, добре тримає геометрію крою й не мнеться. Його часто використовують у спортивному й авангардному одязі. Неопрен — це сучасний, «технологічний» матеріал, у якому спортивне походження й унікальна структурність відкривають дизайнерам можливості для сміливих, архітектурних форм.

Поліестер
Поліестер — найпоширеніше синтетичне волокно у світі, яке отримують із продуктів переробки нафти. Його головні переваги — практичність і ціна: він міцний, майже не мнеться, тримає форму й колір, швидко сохне, не дає усадки й дешевий у виробництві. Через це поліестер присутній у величезній частці сучасного одягу — від блуз і суконь до спортивного та верхнього вбрання, часто у сумішах з бавовною чи вовною. Його недоліки — він гірше дихає, ніж натуральні волокна, може електризуватися й утримувати запахи, а з погляду екології — повільно розкладається й лишає мікропластик.
Інші виміри моди
Продовжуйте дослідження
Пов'язані розділи













