Матеріальна культура59 матеріалів
Матеріали
Льон, шовк, вовна та сучасні композити — мова дотику.
Акрил
Акрил — синтетичне волокно, створене як доступна альтернатива вовні, яку воно нагадує на вигляд і на дотик: м'яке, пухнасте й тепле. Акрил легкий, добре тримає яскраві кольори, стійкий до молі, плісняви й вигоряння, не викликає алергії й коштує недорого. З нього в'яжуть светри, шапки, шарфи, пледи й тчуть штучне хутро та плюш. Головні недоліки — схильність до скочування (утворення катишків), накопичення статики й гірша повітропроникність порівняно з натуральною вовною, тому акрил часто змішують із вовною чи бавовною для покращення властивостей. Попри це, він лишається одним із найпопулярніших матеріалів для теплого трикотажу завдяки доступності й практичності. Акрил — це демократичний, універсальний матеріал, що робить тепло, колір і м'якість вовняної естетики доступними кожному.
Альпака
Альпака — цінна, м'яка й тепла вовна однойменної південноамериканської тварини родини верблюдових, яку тисячоліттями розводять у високогір'ях Анд. Волокно альпаки легше, тепліше й міцніше за овечу вовну, воно не містить ланоліну (тому гіпоалергенне), майже не скочується й має природний шовковистий блиск. Альпака буває понад двадцяти натуральних відтінків — від білого до глибокого чорного. З неї в'яжуть светри, кардигани, шапки, шарфи й тчуть розкішні пальтові тканини, що поєднують легкість, тепло й благородну м'якість. Особливо цінують тонку альпаку бебі-класу. Історично ця вовна була священною для народів інків. Альпака — це втілення природної, високогірної розкоші, у якому давня традиція й унікальні властивості волокна дарують виняткове тепло й м'якість.
Ангора
Ангора — надзвичайно м'яка, легка й пухнаста пряжа з вовни ангорського кролика. Її головні риси — неймовірна ніжність, «хмарний» ворсистий ореол і виняткова теплота: порожнисті волокна утримують багато повітря, тому ангора гріє значно краще за звичайну вовну за меншої ваги. Через тонкість і слизькість волокна ангору майже завжди змішують із вовною чи іншими нитками для міцності. З неї в'яжуть светри, кардигани, шапки й шарфи, що огортають тіло м'яким, майже невагомим теплом. Ангора вимагає дбайливого догляду — вона делікатна й може линяти. Її цінують за розкішну тактильність і ніжний вигляд. Ангора — це втілення тендітної, «пухнастої» ніжності, у якому натуральне волокно дарує відчуття тепла, м'якості й майже казкового затишку.
Атлас
Атлас — тканина не з окремого волокна, а особливого атласного переплетення, у якому нитки основи довго «пливуть» по лицьовій поверхні, майже не перетинаючись із пітканням. Саме тому лице атласу гладеньке й дзеркально-блискуче, а виворіт — матовий. Історично атлас ткали з натурального шовку, сьогодні — також із віскози чи поліестеру. Він чудово драпірується, тече по фігурі й ловить світло, тому незамінний у вечірніх сукнях, весільному вбранні, білизні та підкладках. Водночас він примхливий: легко затягується, показує кожну нерівність крою й потребує делікатного догляду.
Бавовна
Бавовна — натуральне рослинне волокно з коробочок бавовника, найпоширеніше натуральне волокно в одязі. Її головні чесноти — гігроскопічність (вбирає вологу), повітропроникність і мʼякість, тому бавовняний одяг комфортний і гіпоалергенний. Залежно від переплетення й обробки з неї роблять зовсім різні тканини: від щільного деніму до легкого батисту. Бавовна легко фарбується, добре тримає форму й витримує часте прання, через що є основою повсякденного гардероба — футболок, сорочок, білизни, джинсів. Її слабкість — вона мнеться й може давати усадку.
Батист
Батист — дуже тонка, напівпрозора бавовняна (рідше лляна) тканина полотняного переплетення з рівномірної тонкої пряжі. Назву за переказом пов'язують із ткачем Батистом із-під Камбре, проте історичного підґрунтя ця версія не має. Батист легкий, ніжний на дотик і добре пропускає повітря, тому історично йшов на сорочки, дитячий одяг, носовички, комірці й мереживне спіднє. У сучасній моді його цінують за майже невагому прозорість у блузах, літніх сукнях і багатошарових спідницях. Через тонкість він вимагає акуратного крою й делікатного прання, але дає відчуття вишуканої простоти.
Букле
Букле — фактурна тканина або пряжа з характерними петельками, вузликами й завитками, що надають поверхні об'ємної, «кучерявої» текстури. Ефект досягається завдяки особливій крученій нитці букле, у якій одна з ниток закладена вільними петлями. Тканина м'яка, тепла, добре тримає форму й не мнеться, а її рельєфна поверхня приховує дрібні недоліки крою. Букле навіки пов'язане з ім'ям Коко Шанель, яка зробила його візитівкою своїх легендарних твідових жакетів і костюмів — символу тихого, аристократичного шику. Із букле шиють жакети, пальта, костюми й сукні, що звучать одночасно розкішно й затишно. Букле — це втілення шляхетної, «твідової» елегантності, у якому багата фактура петельок створює впізнаваний, теплий і незмінно вишуканий вигляд у дусі класичного французького шику.
Вельветин
Вельветин — щільна бавовняна тканина з коротким густим ворсом, що імітує розкіш оксамиту, але значно практичніша й доступніша. На відміну від оксамиту з його довшим шовковим ворсом, вельветин має коротший, рівний бавовняний ворс, тому він матовіший, зносостійкіший і не такий примхливий у догляді. Тканина приємна на дотик, добре тримає форму й дарує відчуття тепла й затишку, тому з неї шиють жакети, сукні, штани й дитячий одяг. Близький родич вельветину — рубчастий корд (вельвет у рубчик). Вельветин пережив піки популярності в моді 1970-х і регулярно повертається як символ ретро-затишку. Це матеріал, що поєднує оксамитову м'якість на вигляд із бавовняною невибагливістю в носінні — демократична розкіш на щодень.
Велюр
Велюр — трикотажна або тканна ворсова матерія з коротким, густим і мʼяким ворсом, схожа на оксамит, але еластичніша й простіша у виробництві. Ворс велюру рівномірно вкриває поверхню, дає приємний оксамитовий дотик і глибокий, дещо приглушений блиск, що змінюється залежно від напрямку світла. Роблять його з бавовни, вовни або синтетики. У моді велюр зʼявляється хвилями — від спортивних костюмів до вечірніх суконь і аксесуарів, — щоразу повертаючи відчуття комфортної розкоші. Його варто берегти від залому ворсу й тертя, які лишають витерті плями.
Віскоза
Віскоза — штучне волокно, яке отримують хімічною переробкою природної целюлози (найчастіше деревної). Тому її називають напівсинтетикою: сировина природна, а нитка — рукотворна. Віскоза мʼяка, приємно прохолодна, добре драпірується й гарно фарбується в насичені кольори, зовні нагадуючи шовк за помітно нижчої ціни. Її широко використовують у сукнях, блузах, підкладках і трикотажі. Слабкі місця віскози — вона втрачає міцність у мокрому стані, може давати усадку й мнеться, тож потребує обережного прання, найкраще делікатного або сухого чищення.
Інші виміри моди
Продовжуйте дослідження
Пов'язані розділи
