Матеріальна культура19 матеріалів
Матеріали
Льон, шовк, вовна та сучасні композити — мова дотику.
Атлас
Атлас — тканина не з окремого волокна, а особливого атласного переплетення, у якому нитки основи довго «пливуть» по лицьовій поверхні, майже не перетинаючись із пітканням. Саме тому лице атласу гладеньке й дзеркально-блискуче, а виворіт — матовий. Історично атлас ткали з натурального шовку, сьогодні — також із віскози чи поліестеру. Він чудово драпірується, тече по фігурі й ловить світло, тому незамінний у вечірніх сукнях, весільному вбранні, білизні та підкладках. Водночас він примхливий: легко затягується, показує кожну нерівність крою й потребує делікатного догляду.
Букле
Букле — фактурна тканина або пряжа з характерними петельками, вузликами й завитками, що надають поверхні об'ємної, «кучерявої» текстури. Ефект досягається завдяки особливій крученій нитці букле, у якій одна з ниток закладена вільними петлями. Тканина м'яка, тепла, добре тримає форму й не мнеться, а її рельєфна поверхня приховує дрібні недоліки крою. Букле навіки пов'язане з ім'ям Коко Шанель, яка зробила його візитівкою своїх легендарних твідових жакетів і костюмів — символу тихого, аристократичного шику. Із букле шиють жакети, пальта, костюми й сукні, що звучать одночасно розкішно й затишно. Букле — це втілення шляхетної, «твідової» елегантності, у якому багата фактура петельок створює впізнаваний, теплий і незмінно вишуканий вигляд у дусі класичного французького шику.
Вельветин
Вельветин — щільна бавовняна тканина з коротким густим ворсом, що імітує розкіш оксамиту, але значно практичніша й доступніша. На відміну від оксамиту з його довшим шовковим ворсом, вельветин має коротший, рівний бавовняний ворс, тому він матовіший, зносостійкіший і не такий примхливий у догляді. Тканина приємна на дотик, добре тримає форму й дарує відчуття тепла й затишку, тому з неї шиють жакети, сукні, штани й дитячий одяг. Близький родич вельветину — рубчастий корд (вельвет у рубчик). Вельветин пережив піки популярності в моді 1970-х і регулярно повертається як символ ретро-затишку. Це матеріал, що поєднує оксамитову м'якість на вигляд із бавовняною невибагливістю в носінні — демократична розкіш на щодень.
Велюр
Велюр — трикотажна або тканна ворсова матерія з коротким, густим і мʼяким ворсом, схожа на оксамит, але еластичніша й простіша у виробництві. Ворс велюру рівномірно вкриває поверхню, дає приємний оксамитовий дотик і глибокий, дещо приглушений блиск, що змінюється залежно від напрямку світла. Роблять його з бавовни, вовни або синтетики. У моді велюр зʼявляється хвилями — від спортивних костюмів до вечірніх суконь і аксесуарів, — щоразу повертаючи відчуття комфортної розкоші. Його варто берегти від залому ворсу й тертя, які лишають витерті плями.
Дамаст
Дамаст — щільна тканина з тонким, оборотним візерунком, витканим завдяки контрасту двох способів переплетення: матовий орнамент проступає на блискучому тлі (або навпаки), тож малюнок «грає» залежно від кута світла. На відміну від парчі, у дамасту візерунок пласкіший і найчастіше одноколірний (хоча бувають і багатоколірні дамасти), а сам малюнок видно з обох боків тканини (у дзеркальному вигляді). Назва походить від міста Дамаск — важливого центру шовкоткацтва на Шовковому шляху. Дамаст роблять із шовку, льону, бавовни чи змішаних волокон, а класичні мотиви — квіткові, рослинні, геральдичні. Тканину цінують в оздобленні інтер'єрів, столовій білизні та елегантному вбранні. Дамаст — це вишукана, стримана розкіш, у якій багатство тканини звучить через гру фактур, а не через золото й рельєф.
Дупіоні
Дупіоні — розкішна шовкова тканина з характерною нерівною, «вузликуватою» фактурою, яку утворює нерівна нитка піткання, розмотана з двох чи більше зрощених коконів. Ці дрібні нерівності (сліби) — не вада, а впізнавана краса дупіоні: вони надають тканині живої текстури й особливого, ледь мерехтливого блиску. Дупіоні щільний, пружний і добре тримає форму, тому з нього шиють ошатні сукні, спідниці, весільне й вечірнє вбрання, а також використовують в оздобленні. Ефектна гра світла на його поверхні часто підсилюється «двоколірним» ефектом, коли основа й піткання різного кольору. Тканину традиційно виробляють в Індії. Дупіоні — це втілення природної шовкової розкоші, у якому характерна фактура необробленого шовку й багатий блиск створюють ефект урочистої, трохи етнічної елегантності.
Жаккард
Жаккард — не окрема тканина, а спосіб ткання складних узорів, вплетених у саму структуру полотна, а не нанесених зверху друком чи вишивкою. Названий на честь Жозефа Марі Жаккарда, чий ткацький верстат із перфокартами (1804) уперше дав змогу автоматично відтворювати найскладніші орнаменти — і, до речі, став прообразом програмування. Жаккардові тканини обʼємні, візерунок на них однаково читається з лиця й вивороту (дзеркально). Їх використовують у вечірньому вбранні, костюмах, оздобленні й декорі, коли потрібна фактурна розкіш без додаткового декору.
Жоржет
Жоржет — легка, напівпрозора тканина з тонких сильно скручених ниток, що надають їй характерної злегка шорсткої, «крепової» фактури й матової поверхні. На відміну від гладкого шифону, жоржет трохи щільніший, більш пружний і має ледь помітну зернистість. Він чудово драпірується, м'яко струменіє й тримає легкі складки, тому це улюблений матеріал для повітряних суконь, блуз, спідниць, шарфів і вечірнього вбрання. Жоржет роблять із шовку, віскози чи поліестеру. Його напівпрозорість дозволяє грати з багатошаровістю, а мʼяка фактура додає образу романтичної легкості й руху. Тканина названа на честь французької модистки Жоржетт де ла Плант. Жоржет — це втілення повітряної жіночності, у якому легкість, плинність і ніжна матовість створюють ефект мрійливої, майже невагомої елегантності.
Креп
Креп — тканина з характерною дрібнозернистою, злегка шорсткою поверхнею, яку створюють сильно скрученою пряжею або особливим креповим переплетенням. Завдяки цій «крихкій» фактурі креп майже не мнеться, гарно тримає форму й водночас мʼяко драпірується, спадаючи рівними, вагомими складками. Його роблять із шовку, вовни, віскози чи синтетики. Креп — улюблений матеріал для суконь, костюмів і вечірнього вбрання, бо виглядає стримано-дорого й лестить фігурі. Матова поверхня не дає різких відблисків, а помірна вага робить його придатним для різних сезонів.
Мереживо
Мереживо — ажурне текстильне полотно з відкритим візерунком, утворене переплетенням, плетінням або вишиванням ниток без суцільної тканинної основи. Це радше техніка й декор, ніж «тканина» у звичному сенсі. Історично мереживо було предметом розкоші: ручне плетіння коклюшкове чи голкове коштувало цілі статки й позначало високий статус. Сьогодні поряд із ручним існує машинне мереживо. Його використовують у весільному й вечірньому вбранні, білизні, блузах і оздобленні, коли потрібна прозора романтична делікатність. Мереживо крихке, чіпляється й потребує дуже дбайливого догляду.
Інші виміри моди
Продовжуйте дослідження
Пов'язані розділи
