РОКОКО
Рококо — витончений, легкий і грайливий стиль, що розвинувся з бароко у Франції XVIII ст., але замінив його важку велич на кокетливу ніжність. У моді рококо — це пастельна палітра (пудрово-рожевий, блакитний, мʼятний), безліч оборок, бантів, мережива, квіткових мотивів, пишні спідниці на панье й напудрені зачіски. Символом епохи стала мадам де Помпадур із її культом краси, задоволення й делікатної розкоші. Рококо оспівує грайливість, флірт і майже лялькову витонченість. У сучасній моді його естетику цитують у романтичних, «принцесних» колекціях, весільному вбранні й усьому, де хочуть додати ніжної, солодкої, трохи театральної жіночності. Рококо — це стиль насолоди, легкості й вишуканої, кокетливої краси, наче зійшлої з полотен Ватто й Фрагонара.
Порівняй «Рококо» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Два історичні декоративні стилі, де рококо виросло з бароко, але пом'якшило його. Бароко XVII століття — це драма, важка розкіш, глибокі кольори, золото, масивні форми й театральність. Рококо XVIII століття грайливіше й легше: пастельні відтінки, вишукані завитки, квіткові мотиви, асиметрія та інтимна витонченість. Бароко вражає монументальністю, рококо зваблює делікатністю.
