ШИБОРИ
Шибори — давня японська техніка резервного фарбування тканини, у якій полотно перед зануренням у барвник (традиційно індиго) складають, скручують, зав'язують, зшивають або затискають, щоб захистити частину волокна від фарби. Там, де тканина була стягнута, лишаються світлі, «незафарбовані» ділянки, що утворюють характерні органічні візерунки — кола, хвилі, «павутинки», градієнти. Кожен виріб унікальний, адже точно повторити візерунок неможливо. Шибори — японський різновид тай-дай (відомий з VIII ст.), але значно тонший і вишуканіший. Техніка потребує майстерності у зв'язуванні й розуміння поведінки барвника. У моді шибори цінують за глибокий, «живий» колір і неповторність кожного узору. Шибори — це техніка резервного фарбування як мистецтва, у якій майстерне складання й стягування тканини перед фарбуванням створює унікальні, органічні візерунки глибокого індиго з тонкою японською естетикою.
Порівняй «Шибори» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Обидві техніки — це резервне фарбування, де частину тканини захищають від барвника, але резерв різний. Батік використовує гарячий віск: його наносять візерунком, тканину занурюють у барву, а віск потім виплавляють, лишаючи світлі лінії з характерними тріщинками. Шибори резервує тканину механічно — її складають, скручують, зшивають чи затискають перед зануренням, тож візерунок народжується зі згинів. Батік малює воском, шибори формує візерунок стисканням.
