ЛЬОН
Льон — трав'яниста рослина (Linum usitatissimum) та природне луб'яне волокно, яке з неї отримують; це первинна сировина, з якої прядуть лляну нитку й тчуть лляне полотно. Волокно видобувають зі стебел через вимочування (мочіння), тіпання й тріпання — давню, працемістку технологію, знану в Україні століттями. Лляне волокно виняткове: воно міцне, довговічне, гігроскопічне й антибактеріальне, гарно проводить тепло й дарує прохолоду. В Україні льон поряд із коноплею був основою домашнього ткацтва, а лляні сорочки й рушники — невід'ємною частиною побуту та обрядовості. Як волокно льон відрізняється від готової тканини: це «сировинний» бік історії текстилю. Льон символізує чистоту, природність і глибоку зв'язаність української культури з землею та ремеслом.
Льон має 8000 років історії в українській культурі — від трипільських сорочок до полтавських льняних рушників, лемкових кросюнь та козачих сорочок. Це український національний матеріал, що пов'язує покоління через ремесло прядіння та ткання.
Технологічна палітра: pure linen (100%), linen-cotton mix (більш м'яка), linen-viscose (плинуща), washed linen (постельний effekt). Сучасні українські бренди — Etnodim, Linen Sk, FORMA, Lake Studio, Roussin — повернули льон у міську моду: сорочки oversize, штани-палаццо, сукні-туники, пальто-плащі. Льняна тканина «дихає», не статиться, гіпоалергенна, з часом стає м'якшою. Льон — це не просто матеріал, а українська ідентичність.
Порівняй «Льон» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Обидва — рослинні натуральні волокна, але з різних культур і з різними властивостями. Льон отримують зі стебел рослини: волокно довге, міцне, прохолодне, з природним матовим блиском, проте схильне до заламів і зминання. Бавовна росте з коробочок бавовника: вона м'якша, еластичніша, гірше провітрюється, зате легша в догляді й фарбуванні. Льон обирають для літа й фактурних лаконічних речей, бавовну — для щоденного універсального одягу.
