ЕДВАРДІАНСЬКИЙ
Едвардіанський стиль — естетика доби короля Едуарда VII (1901–1910), витончений місток між суворою вікторіанською пишністю й свободою XX ст. Його ідеал — силует «пісочний годинник» із S-подібним вигином, який давав корсет: пишні груди, вузька талія й плавна лінія стегон. Вбрання відзначалося тонкістю й ніжністю: мереживо, високі коміри, пишні блузи-«голубині груди», світлі тканини, капелюхи з широкими крисами й пір'ям. Це доба «прекрасної епохи» (Belle Époque) з її культом жіночності, розкоші й вишуканого дозвілля. У сучасній моді едвардіанські мотиви — мереживні коміри, романтичні блузи, витончені силуети — цитують у романтичних і вінтажних колекціях. Едвардіанський стиль — це вишукана, ніжна елегантність останньої великої доби корсета, повна аристократичного шарму.
Порівняй «Едвардіанський» з іншим терміном
Значення, витоки та відмінність — поруч, пліч-о-пліч.
Відмінність
Дві сусідні епохи британської моди з різним силуетом. Вікторіанський стиль (1837–1901) — це корсети, турнюри, високі коміри, темні насичені тони, багатошаровість і сувора закритість. Едвардіанський (1901–1910) пом'якшив форму: S-подібний силует із пишним ліфом-«голубом», світлі пастелі, мереживо, легкість і рух до жіночної елегантності. Вікторіанство суворіше, едвардіанство повітряніше.
