ФІЛІГРАНЬ

Філігрань (скань) — ювелірна техніка, у якій візерунок створюють із тонкого, скрученого чи гладкого металевого дроту (золотого, срібного), який вигинають, скручують і напаюють у ажурне, схоже на мереживо плетиво. Слово походить від латинських filum («нитка») і granum («зерно»), бо часто дріт поєднують із дрібними напаяними кульками (зернь). Це одна з найдавніших і найтонших ювелірних технік, що вимагає надзвичайної точності рук. Філігранню оздоблювали прикраси, оклади ікон, посуд і предмети розкоші в багатьох культурах, зокрема в українському та східноєвропейському ремеслі. Результат — легка, повітряна, дорога на вигляд конструкція, у якій метал стає майже мереживом.