Емаль — техніка, у якій на металеву поверхню наплавляють кольорове скло, отримуючи яскраве, стійке й довговічне покриття, схоже на живопис по металу. Порошок скла наносять на виріб і випалюють у печі за високої температури, аж поки він не сплавиться в гладку блискучу масу. Технік багато: перегородчаста емаль (клуазоне), виїмчаста, розписна. Емаллю оздоблювали прикраси, оклади, посуд і предмети культу; в українському й східнохристиянському мистецтві емаль сяяла на іконах і церковному начинні. Її цінують за насиченість і незмінність кольору, який не вигорає з часом. Емаль дозволяє додати ювелірному виробу яскравих барв, недосяжних для самого металу.
